Мітинг підготували учні гімназії № 3.

Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни.

І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини

  Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:

Стала б мирною моя Україна… Хай скінчіться війна…

Нерідко в небесній височині можна побачити як раптово, немов обірвавшись, падає зоря і згорає блискавично. не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Андрія обірвалась 19 червня 2014 року в бою за місто Червоний Лиман Донецької області. Під час допомоги пораненому бійцю  куля снайпера влучила в серце героя.

В музеї гімназії є експозиція, присвячена  цій мужній людині. Андрій Олександрович – син вчителя англійської мови Литвиненко Ліни Матвіївни, яка працювала в гімназії № 3.

Литвиненко Андрій мав високе почуття громадянського обов’язку. Його свідомість не дозволили залишатися осторонь подій, що почали відбуватися в державі. І в 2014 році він добровільно йде служити у військову частину селища Гвардійське. Андрій Литвиненко був вірним другом, чесним товаришем, відданим нашій землі палким українцем, надійним бойовим побратимом, сильною духом людиною.

Андрій Олександрович був за характером правдолюб, мав активну життєву позицію, за що його поважали не тільки товариші по роботі, а й дирекція Придніпровського механічного заводу, на якому він працював.

Це ще не всі чесноти цієї мужньої людини. Андрій був спортсменом-важкоатлетом, який мав  золоті і срібні медалі за участь у атлетичних змаганнях різного рівня. Справжнім захоплення Андрія була робота з металом  і в вільний час з під його рук виходили справжні шедеври ковальства. Вони і сьогодні прикрашають подвір’я, де живе його сім’я, щоразу нагадуючи, як важко без Андрія його рідним…

Захисника Вітчизни, нашого героя, народили і виховали чудові батьки – Ліна Матвіївна та Олександр Іванович. Прийміть  слова глибокої вдячності за сина-патріота, який не шкодуючи власного життя  виборював мир для всіх нас.

Щасливим наш герой був і в подружньому житті. Слова вдячності вам, Тетяно Антонівно, за сімейне тепло, яке ви дарували Андрію.  А для доньок - Зоряни та Мирослави Андрій Олександрович був і залишається улюбленим татом.

За рішенням Новомосковської міської ради  в новому навчальному році  гімназисти за високі досягнення  вперше будуть отримувати стипендію імені Андрія Олександровича Литвиненка.

Юні гімназисти пообіцяли стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.